to xdenser
ЗАКОН УКРАЇНИ
"ПРО ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ"
Стаття 45. Витрати виконавчого провадження
(назва статті 45 у редакції Закону
України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кошти виконавчого провадження складаються з:
коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону;
авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 цього Закону;
стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
інших надходжень, що не суперечать законодавству.
(частину першу статті 45 замінено частинами першою - третьою згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
у зв'язку з цим частини другу і третю вважати
відповідно частинами четвертою і п'ятою)
До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:
(абзац перший частини четвертої статті 45 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 327-IV)
1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;
2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;
3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;
(пункт 3 частини четвертої статті 45 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
4) розшук боржника, його майна або розшук дитини;
5) оголошення в засобах масової інформації;
6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
(пункт 6 частини четвертої статті 45 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 327-IV,
у редакції Закону України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, може бути оскаржена сторонами до суду у 10-денний строк.
(статтю 45 доповнено частиною п'ятою
згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 327-IV)
Стаття 46. Виконавчий збір
У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
(частина перша статті 46 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 28.11.2002 р. N 327-IV,
від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
у редакції Закону
України від 18.11.2003 р. N 1255-IV,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 23.06.2005 р. N 2716-IV)
Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють державне обов'язкове особисте страхування, при виконанні державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним обов'язковим особистим страхуванням, а також з осіб, звільнених від його сплати згідно з законодавством, а також за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог.
(частина друга статті 46 в редакції
Закону України від 18.01.2001 р. N 2241-III,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
(частина третя статті 46 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
(дію частини третьої статті 46 зупинено на 2004 рік в частині зарахування стягнутого з боржника виконавчого збору до коштів виконавчого провадження згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
на 2005 рік - згідно із Законом України від 23.12.2004 р. N 2285-IV)
(частина третя статті 46 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
Частина четверта статті 46 втратила чинність
(згідно із Законом України
від 30.06.99 р. N 783-XIV)
У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми.
(статтю 46 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
(частина п'ята статті 46 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.
У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
(статтю 46 доповнено частиною сьомою згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі:
(абзац перший частини восьмої статті 46 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 23.06.2005 р. N 2716-IV)
1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення;
2) смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його безвісно відсутнім або ліквідації стягувача - юридичної особи, якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.
(статтю 46 доповнено частиною восьмою згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за поданням державного виконавця начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, у разі:
(абзац перший частини дев'ятої статті 46 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 23.06.2005 р. N 2716-IV)
1) смерті або оголошення померлим боржника або визнання його безвісно відсутнім чи ліквідації боржника - юридичної особи, якщо виконання обов'язків боржника у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
2) недостатності майна юридичної особи - боржника, що ліквідується;
3) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
(статтю 46 доповнено частиною дев'ятою згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Внимание! Размещение заведомо ложной информации (п.4.2(й) правил форума) будет наказываться в 2х кратном размере.