Свариться не люблю, і тому найчастіше мовчу.
І не тому, що нема чого сказати, а тому, що можна лишнього наговорити.
+ до того легка передишка допомагає розібратися з думками в своїй голові, а не лізти в чужу...
Але три дні мовчати - тупо і незрозуміло. Хоча... секс в повній тиші - цікаво...))))
Довго мовчати не вмію, але як правило, коли говорю, то негатив вже вивітрюється (вистачає годиини..)))). Вважаю, що такий варіант не найгірший. Принаймні вовки ситі і вівці цілі... і всі задоволені, хоч і кожен при своїй думці.
Не люблю компромісів. Через те, що через певний час прозвучить: "Я заради твоїх друзів відмовилася від своїх курсів кройки і шиття, а ти не ціниш"....
Дорогенька, та краще б ти на свої курси пішла, поки я з друзями відпочину...
Ніхто нікому не може належати на 100% і вважаю, що в кожного свої інтереси і буває, що вони не пересікаються. Займайтеся кожен своїми справами, а якщо є спільні інтереси - виділяйте і на це час.
А якщо у вас немає нічого спільного, то, вибачте, а як ви взагалі познайомилися?