Люблю шампанське. Ну в розумінні, досьогодні до нього ставився з прохолодою, тіпа новорічний атребут, а сьодні поміркував, ну двісті років тому гусари його дудлили, мушкетери ковтали неміряно, ну і я сьогодні набрався його, шо жаба мулу, аж бульбашки з носу... А шо, як з горілкою або з коньяком не мішать, то дуже інтелігентно після нього гикається та ремигається. Аж бульби йдуть. От кляті дівки, напоїли дурня і почали бешкетувать, а шо, потепліло, вони лижні штани геть позакидали, балувані, закоханості їм подавай, а як попре, то і шампанського вимагають, з хруктами та цукерками.