ехх .. класно вам - всілякі цікаві історії за участю продавців смугастих палочок із вами трапляються
А я, нажаль, не маю чим похвалитись в цьому плані.
Єдине - пригадалась мені історія, яка трапилась зі мною ще десь курсі на 5-му може ... а може і пізніше, але десь приблизно у році так 2000. Справа була так. Виїжаю вранці із гаражів. А біля них дуже частенько паслись ось ці спільні учасники наших історій. При тому, що коли я йшов В гараж - їх ще не було. Ну от. А оскільки в тій годині ще було практично порожньо і я виявився єдиною жертвою - то мене звичайно ж і зупинили. Ага, чуть не забув важливу деталь. Справа була 8 липня. А як всім відомо - 7 липня це Івана Купала!
Так сталось, що в цей день я не вживав ні грама
Ну от. Зупиняє, і, представляючись, нахиляється так, ніби хоче мене поцілувати ....
Ну і починається стандартний набір питань: ваші документи, а куди їдете, чи все в порядку .... одним словом чекає, щоб я хоч щось сказав, щоб почути чи є запах чи ні. В той момент я нишпорюсь в барсетці, шукаю документи, і відповідаю на його питання будучи повернутим від нього та, відповідно говоряи в салон, через що він ніяк не може вловити тонкі нотки перегару
Не маючи терпніння і бажаючи чим швидше поставити всі крапки над "і" він нахиляється і прямо в лице ставить питання рубом: "алкоголь вживали? дихніть!" ...
І ось тут я починаю розуміти, що навіть якщо б я щось вчора і вживав, то він цього все одно не відчує, оскільки якщоб у "трубочку" дихнув він - то вона б напевне цього точно не пережила
Після усвідомлення усієї абсурдності ситуації моє лице починає розпливатись в посмішці, яка стає все більшою і більшою ...
І, практично сміючись, я йому так і кажу, що чоловіче, для того, щоб ти відчув чи вживав я щось напередодні чи ні - я точно мав би випити більше від тебе
, а оскільки я вчора не вживав взагалі НІЧОГО, то, відповідно, його шанси щось відчути рівні нулю!
Хлопці - треба було бачити то червоне лице, яке буквально на моїх очах стало білим і знову червоним.
Після моєї репліки, він МОВЧКИ повернув документи і побажав щасливої дороги.
Ну а вже відїжджаючи - в зеркало я бачив як він стояв, хухав собі в ладоню, нюхав і намагався перевірити правдивість моїх слів !
ОТАКЕ.
особливо Львів - Золочів
ага. памятаю, як отретій ночі, в напівсонному, напівзомбованому, і в напівавтопілотному стані повертався вже з моря і на обїздній навколо Золочева (на спуску навпроти озера) я влетів в колію, в якій ще й була ямка !!!! І то так влетів, що думав, що ліва стойка не витримає лихої долі і вилетить прямо через капот
+ добряче гепнувся дном об гребінь колії !
То була жесть ! Я відразу прокинувся
Навіть кава, випита за декілька кілометрів перед тим під Зборовом, мене так не взбодрила, як цей момент