Не. Я с Юлькой тягаться не могу. У ней энто лучше получается.
не - я як проводник у потягу Життя - мені пощастило.. я просто провожу гарних людей

чи звожу.. Ну не в сенсі сватаю.. А швидше знайомлю.. Чи поєдную.. І вони їдуть далі.. Чи сходять на станції.. А я залишаюся.. Інколи навіть трохи абідна.. Всі вийшли а я сама.. А потім приходять нові люди.. І нові щасливі усмішки.. І знову Життя наповнюється

а в Серці залишається частка від кожного.. Іноді сумуєш.. Але радію що щасливі люди були є і будуть в моєму Житті
