Їздив в Дніпропетровськ.
Почитайте фотозвіт.
11.10.09 Стоянка Епіцентр в Дніпропетровську.- Щербак, машину на загрузку.
- Куда їхати?
- Черкаси. Переміщення. Потім Київ.
- Так я ж мав на Балаклею їхати.
- Пофік, поїдеш на Черкаси.
Блін так не хочеться. Але що зробиш. Загрузився.
18.00 11.10.09 Дніпропетровськ.Виїхав. Ну з Богом. Вирулюю на кусок нової дороги (автобанчик) в напрямку Царичанки.
18.35 (автобанчик)Включив фари. Темніє рано.
Закінчився автобанчик. Поворот на право під 90 градусів.
2 км до с. Лобойківка.
23 км траси Т04
18.50 23 км + 850 м траси Т04.Зустрічні машини. Перша, друга, третя.
Куди пре цей Опель.!!!!?
?(за 5-7 метрів Опель «вивалився» на зустрічну)
Ухожу вправо. Кабіна пройшла.
Удар. Машина не слухається.
Кермо вліво, - не реагує…
Несусь в кювет. Акація.
«Застонал метал,
Он как и я устал,
Мелькнуло только в голове…»Все. Хруст металу. Скло б’ється. Темнота.
Не можу нічого зрозуміти. Я живий чи ні?
Як таке могло статися? Двері не відкриваються.
Я ж їжджу босий. Де мої тапки? Машина хрустить, чутно як відлітає фарба, ламається пластикове облицювання. Всюду скло. Знайшов кросівки.
Болить нога. Двері не відкриваються.
- Є хто живий?
- Та живий я…
- Двері заклинило, зараз попробую витягти скло.
- Давай.
Хлопчина молодець не злякався. Взяв обламок дошки і витягнув лобове скло.
- Давайте допоможу.
Хлопчина їхав на мотоциклі. Аварії не бачив. Почув удар. Підїхав. Викликав ДАЇ почав допомагати.
- До Опеля підїхав Джип. Всі сіли в нього і поїхали геть. Через деякий час повернулися і почали викидати на обочину пакети з випивкою з машини (з Опеля). Запишіть мій номер телефону. Я буду свідком, якщо знадобиться.
Як так вийшло? Що буде далі? Де мій телефон? Робочий є.
Кому звонити? Дітям. Не пам’ятаю номер.
- Ало, Федя? Я розбився. Позвони терміново Андрію, хай набере мене на робочий.
19.24- Ало, Андрій.
- Батьку, що сталося.
- Розбився.
- Сильно? Як сам?
- Машина в щепки. Сам живий. Нога болить.
- Я виїжджаю…
Ця історія записана зі слів мого батька і моєї участі.
По дорозі в Дніпро зателефонував знайомим з служби безпеки Верховної Ради. Вони по своїм каналам пробили ситуацію.
Доповіли. Трупів нема Вольво і Опель «в хлам». Водій Опеля п’яний.
В час ночі, я вже був біля машини.
З повітряної систему травило повітря. Машина ще «тріщала».
З братом по чергували по годині на вулиці. Батько відпочивав.
Далекобійники молодці. З такою підтримкою не страшно, хоч в Крим, хоч в Рим.
Під’їхало одразу три машини. Дві стали попереду. Одна позаду. Включили фари і «аварійки».
Ми були «як у мами в животіку».
Вранці почалося…
Кран. Машина. Перевантажити залишки вантажу.
Люди зупинялися. Пропонували допомогу, допомагали. Підїхала міліція. Перекрили одну смугу.
Люди адекватні. Велика їм подяка.
Приїхали з Києва, з Дніпра: начальник служби безпеки, директор гіпермаркету.
Почалася робота.
18.10.09 18. 00Причіп стоїть на колесах. Машину також витягли.
Видимі пошкодження:Причіп: Пошкоджено тент, каркас тенту, покоцані шини-диски, обірваний «палець» (King Pin – тягово зчіпний пристрій), борти погнуті, деформований Tool box, Spare Wheel holder зігнутий…
Тягач: рама погнута, двигун розбитий, в коробці тріщина, кардан обірвано, міст вибито, фари і дзеркала відлетіли метрів на двадцять в поле, кабіна – без коментарів…
Ми збираємось додому. Батько заявляє, що залишається з машиною. Силоміць садимо в машину. Домовляємося з тими, хто залишається про зв'язок.
13.10.09Батько насилу встав. Їдем в лікарню.
Знімок стопи. П’ять (!!!) переломів. Всі зі зміщенням (результат ходіння з поламаною ногою).
Від операції відмовляємось.
Лікар – молодець. – Зараз буде боляче. Витягує в ручну наосліп всі кістки і тримає, поки не застигне гіпс.
Ось така історія.
П.С. Коли вони вже нап’ються?
Внимание! Размещение заведомо ложной информации (п.4.2(й) правил форума) будет наказываться в 2х кратном размере.