На вихідних їздив до друга в Черкаську область на весілля. Провчився з ним 5 років в університеті, та ще й прожили в одній кімнаті гуртожитка, потім разом квартиру знімали 3 роки в Києві. Не знайшов він себе в Києві і з"їхав в село. Думав поїду, горілоньки попить, відпочить класно, але не тут було... Гулянка проходила в Шполі. Коли діло дійшло до застілля, вияснилось що на столах з алкоголю був тільки домашній самогон

. Одне діло коли там мужики прийшли гуляти, а інше коли молоді дівчата поприїжали, які його ніколи не пили. З питанням до жиніха, мол що за нах, в відповідь отримав, що ми дуже балувані, зажрались

. На цьому вся радість весілля для нас закінчилась

. Ясний перець ніхто не бухав, тому і відповідного настрою погуляти небуло. О 23:00 поїхали спати. Блін знаючи 9 років людину, не очікував від нього таке почути

, тим більше на всих з нами гулянках самогонки не пив. Проїхавши за вихідні майже 600 км з врахуванням сільської місцевості, приїхав в Київ мов вичавлений лимон.