Невеличка позитивна добавка
Чому Україна - країна третього світу 
Згідно з дослідженням американської неурядової організації Freedom House, Україна перестала бути вільною країною. У рейтингу свободи за 2010 рік наша країна потрапила до категорії "частково вільних держав".
Цьому передувало зниження рейтингу свободи слова. За версією міжнародної організації "Репортери без кордонів", ми посіли 131-у позицію з 178 можливих, тоді коли ще минулого року Україна посідала 90-е місце. У рейтингу демократії (Democracy Index 2010) Україна втратила відразу 14 пунктів, посівши 67-е місце і пропустивши вперед не тільки пострадянські демократії, але і такі африканські країни, як Гамбія.
Крім того, Україна опустилася з 162-го на 164-е місце в рейтингу економічних свобод, який щорічно складає дослідний центр Heritage Foundation спільно з газетою Wall Street Journal. За зручністю ведення підприємницької діяльності нас обігнали Росія, Білорусь і Узбекистан. У глобальному рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму 2010-2011 рр. Україна теж з'їхала вниз на сім позицій, опинившись на 89-му місці серед 139 країн.
Довершує цю картину надання Чехією політичного притулку екс-міністру економіки Богдану Данилишину. Таким чином, Європа визнала, що в Україні відбуваються політичні репресії. Якщо ці тенденції збережуться, то незабаром найвищим українським чиновникам загрожує доля їхніх білоруських колег: вони стануть невиїзними. На жаль, це не єдиний з можливих наслідків.
По-перше, за підсумками 2010-го Україна вже втратила основну конкурентну перевагу в порівнянні з іншими пострадянськими країнами - ще минулого року ми були єдиною вільною країною на пострадянському просторі, не враховуючи країни Балтії.
По-друге, сьогодні вже очевидно, що переговори з ЄС про зону вільної торгівлі та безвізовий режим так і залишаться розмовами. Але найнеприємніше те, що падіння України в усіх рейтингах нічим не виправдане, вірніше, нічим не компенсоване. Владу, яка закручує гайки, можна було б зрозуміти, якби їй вдалося навести лад в економіці і створити більш-менш ефективну систему державного менеджменту.
Але, на жаль, незважаючи на всі реформаторські потуги, "масштабну дерегуляцію" і скорочення переліку ліцензій, Україна за рівнем свободи економічної діяльності опустилася на останнє місце серед європейських країн, включно з Молдовою (рейтинг Heritage Foundation).
Що ж стосується такого критерію, як "ефективність функціонування уряду" (Democracy Index 2010), то в нас справи, як з'ясовується, навіть гірше, ніж в Лесото, Намібії, Папуа Новій Гвінеї та Сурінамі.
Багато наших сусідів за основними рейтингами - розорені громадянськими війнами країни третього світу, з вкрай високим рівнем злочинності і малоосвіченим населенням.
У цих країнах іноземцям краще не гуляти без охорони. Однак, незважаючи на згадані вище рейтинги, українці вигідно відрізняються від папуасів, банту або зулусів. У нас не поширені людські жертвоприношення, порівняно низький рівень вбивств і зґвалтувань.
Якщо вірити звітам ООН, індекс людського розвитку в Україні вищий, ніж в цілому по світу, а індекс освіти - один з найвищих. За рівнем освіти громадян ми випереджаємо Швейцарію, Великобританію і Японію. Іншими словами, в Україні живуть нормальні, недурні європейці.
Звідси висновок: усупереч поширеній думці про те, що кожен народ гідний свого уряду, українці все-таки гідні кращого. Рейтинги політичних та економічних свобод - це не рейтинги України в цілому, а рейтинги української влади. Проте проблеми з візами будуть у всіх співвітчизників ще довго - доти, доки ми не навчимося обирати правильну владу.
http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2011/01/27/225555
