Разок было. В Киеве, пару лет назад, повернул направо по негорящей допсекции светофора. Тут же тормознул гаишнег, молодой. Глянул на номера: "Запорожский? В гости приехали? - Ну да! Тут у вас так сложно разобраться. - Ну тады щассливаго пути и не нарушайте впредь." Старщой ему издаля: "Че отпускаешь?" А он в ответ: "Та не местный"
... згадалось як приїхали ми на ДР 2009. Походу заїхали в Києві до одноклубників "на район" підібрати ще і їх. Зібрались, виїжаємо .... а там, щоб виїхати із двору в тому напрямку, в якому нам було потрібно необхідно було перетнути подвійну!
суцільну лінію ... , яку ми успішно і перетнули
Першим виїжав ЛАВ, я за ним. Виїжаючи, я звичайно ж глянув в обидві сторони, і краєм ока зауважую, як метрів за 20 по нашій полосі їде машина ДПС
Ну значить їдемо ... я похорду прилип до дзеркала заднього огляду. Їдуть. Я знову дивлюсь - їдуть собі та й їдуть ....
Не обганяють, не маякують ... Я в шоці .... думаю невже підномерна касета із написом "AVEO CLUB"
І тут, проїхавши метрів 200 бачу, як ДАЇшники маякують дальнім.
Ну я на мороз. В машині походу шім-гам ні хто ні про що не здогадується, ніхто нічого не бачить ....
ВОни маякують далі .... Я на морозі. Тут вони вклучають "світломузику" і йдуть на обгон. Рівняються. Я із "здивованим" поглядом їх тіпа помічаю. Макяують, мол зупинись. Я зупиняюсь. Вони зупиняються попереду. Це все помічає ЛАВ. Теж зупиняється.
Походу з машини вибігає ДАЇшник, біжить до мене, вдягаючи на ходу свою "панамку". Підходить до мене і далі без перестанку намагається одягнути свою "панамку" із гербом. І тут ми всі починаємо потихенько душитись від сміху. Вся справа в тому, що вона виявляється завелика на нього.
Даїшник, правда попався теж із почуттям гумору і , розуміючи всю комічність ситуації видає свою першу фразу-звернення : " ... от блін .... не ту фуражку взяв - напарника, а вона завелика ..."
Ми всі дружно від душі сміємось. Ну далі у вже приємній і розрядженій атмосфері він, сміючись, намагається пояснити причину зупинки і по ходу питає, чого ми так довго не зупинялись. Я не виходячи з машини кажу, шо мол так і так .... приїхали на ДР Клубу .... самі не месні
.... ніч в дорозі .... чуже місто ... важко адекватно зорієнтуватись ....і т.д. Одним словом бла-бла-бла. Давлю на жалість
Але бачу, що отой другий ДАЇшник запросив ЛАВа на "душевну розмову" до патрульної машини. Починаю давити на жалість з подвійною силою і прошу, щоб він відмазав в свого напарника ще й ЛАВа ...
Одним словом під кінець розмови ми залишились "добрими друзями" .... і навіть ЛАВа відмазати вийшло ...
ОТАКЕ.
А ви кажете .... бувають вони добрими ... бувають ... вони ж теж люди .... і навіть знаю серед них немало порядних