Відпочинок на озері Світязь
День перший. П’ятниця.
Ми приїхали у трьох, я, мій хлопець і наш кіт Сілька. Це був не перший наш досвід відпочинку на озері Світязь, ми відпочиваємо тут часто, так як клімат тут особливий, природа фантастична і ціни нас влаштовують. На Світязі не буває пекельної спеки, тут вдосталь хвойних лісів, берізки на пляжі, за якими можна сховатися, якщо сонце вже дуже допекло. Розташувалися на БВ «Silver». До озера, кілька кроків, в номерах всі зручності: і душ, і туалет, і білизна, і мікрохвильова, і холодильник, ще й балкон в придачу з неймовірним видом на Світязь. Класно. Я задоволена і мої хлопці теж. Кошак пішов вивчати територію, а ми хутко вдягли свої купальні костюми, захопили шезлонги і на пляж. Там ми поласували пончиками з чорницею, асортимент значно ширший,малина, ожина і т.д. на будь який смак, та я обожнюю чорницю, вона корисна, а ще це така смакота… поплавали, вода чиста і тепленька. Людей на пляжі не багато, можна і книжку почитати, і просто по куняти, ніхто ж не заважає. Вечором прогулялися Грядою, поїли морозиво, а після одинадцятої (23:00), пішли на пірс. О цій годині комарів вже немає, можна максимально насолодитися вечірнім Світязем, небом, зірками. Для романтиків – це ідеальне місце.
День другий. Субота.
Покинувшись десь о 8, покормила кота, поставила чайник, вийшла, щоб глянути, яка погода, як вирує життя на Світязі. Місцеві господині вже трудяться мов бджілки, ходять по базам відпочинку та пропонують всяку смакоту. Доставляють сніданок практично в ліжко. Прикупивши два пончика (4грн за шт.), зробила каву і розбудила співмешканця по номеру:). Знову шезлонги, пляж, купання, мені це ніколи не набридає. Біля берегів озера (на Гряді), дуже мілко, тому я часто бігаю в воді, гарні ноги – результат таких експериментів. Взагалі після відпочинку на цьому озері, почуваюся бадьорою, повною сил та енергії, підтягнутою. Вода ж в озері не проста, а багата сріблом, гліцерином та йодом, тому я багато плаваю та насолоджуюся і процесом, і результатом. Люду навкруги побільшало, так як багато приїздять на вихідні. Брест, Луцьк, Рівне і т.д. їм тут дуже близько, саме тому часто приїздять на увікенд. Вечором можна сходити в нічний клуб, або на піцу, тут навіть суші є:). так що сумувати не доведеться.
День третій. Неділя.
Ранкова програма повторяється, тільки пончиків менше, на питання, а де ваші конкуренти, мені сказали що в церкві. Місцеві жителі тут дуже віруючі, точніше, більшість з них. Це так мене потішило, так як, по - перше, я теж віруюча, а по друге, можна не хвилюватися, що такі люди продадуть щось не якісне. Бог все бачить. Сьогодні на пляжі захотілося посмакувати копченого вугрика, тут їх вдосталь і за доступною ціною, починаючи від 70грн. і вище, це вже залежить від розміру рибини. О 18:00, вирішили сходити на місцевий базар, купили свіжих фруктів, поторгувалися, вибрали магніти на холодильник і повернулися на базу. Сільку покормили, вигуляли. Вечерком сеанс кіно, потім ще глянули на пірс, та там вже було зайнято. На базі тишина, парочку номерів звільнилося, людям в понеділок на роботу, а інші сплять.
День четвертий. Понеділок.
Обожнюю понеділок на Світязі, відпочиваючих мало, така тишина, аж дух захоплює. Вийшла на вулицю, щоб вигуляти кота, тишина, спокій панують тут. Нема ні турбот, ні проблем, тільки гармонія в душі та серці. Сілька наївся трави і заліз під чиєсь авто, довелось розбудити Ромку, щоб від допоміг мені дістати кота. Після 15 хвилин лазіння на колінах і заглядання під чужі автівки, я знайшла 5грн., після чого ми дістали нашого сирника і пішли всі разом снідати. Взявши все необхідне: сонцезахисний крем; мобільний телефон; журнал і ще там щось, пішли на пірс. Штиль стоїть, десь в далечині човник з рибаками – це неймовірно гарно, що там розповідати, варто побачити, хоча б разочок. От ми і вирішили, що Сілька теж повинен «зацінити» всю цю красу. Принесли його на пірс, та чомусь він був не в захваті від нашої ідеї, занесли кота в номер, щоб ще більше не травмувати, а самі приймали сонячні ванни. Потім я згадала, що тут є голуба глина, еврика, spa – процедури на березі озера і все це безкоштовно. Так і зробили, сходили за глиною, вимазали один одного, трішки почекали у тіньочку і пішли плавати, а потім ще разів три ходили плавали, щоб відмитися. Та результатом залишилися задоволені. Вечором розпалили мангал, пожалили м'ясо, на гарнір овочі – вечеря удалась.
День п’ятий. Вівторок.
До нашого відпочинку приєдналися куми із малечею та собакою. Стало більш гамірно, дітвора бігає, собака їх доганяє, мамочки доглядають за меншенькими, стандартна програма. Всі разом пішли на пляж. Діти хутко побігли у воду, біля берегу мілко, тому можна. Хлопці грали у футбол, а я спостерігала за емоціями всіх відпочиваючих (нас). На обличчі кожного сяяла посмішка, очі блистять, весь час хтось повторював, як тут гарно та затишно. Вечерю приготували гуртом, присіли в альтанці, тому що місця там багато, як раз для такої компанії, як у нас. Після вечері витягли жереб, хто миє посуд, інші займалися кожний своїм: Віка (5 років) разом із Богданом (6 років) і Славіком (4 роки) бавилися у пісочку, грали в м’яч, ганяли за собакою – розважалися. Дорослі грали в карти, ділилися враженнями.
День шостий. Середа.
На вулиці похмуро і сонечка не видно та ніхто не засмутився, вирішили поїздити по Шацькому державному природному національному парку. Поїхали на озеро Пісочне, погуляли, помилувалися красою. Почався невеличкий дощ, більша половина поїхала на БВ «Silver», а ми з Богданчиком пішли на піцу в місті Шацьк. В другій половині дня, вже всі були на пляжі, так як клімат тут особливий, я вже по це говорила. Тому, я ніколи не засмучуюся коли на вулиці зовсім немає сонця, бо кожної хвилини воно може появитися.
День сьомий. Четвер.
На Гряді помітний приплив людей, воно й не дивно, до вихідних ріст охочих відпочивати помітно росте, на нашій базі вже все давно зарезервоване. Сьогодні у мене програма «максимум», тобто, вдосталь накупатися; наїстися чорниці та пончиків; купити вугра додому; подивитися сувеніри подругам і попрощатися зі Світязем. Це вже як ритуал, я йому дякую за такий теплий прийом, за сили, яких я тут набралася, за враження і натхнення, а він (Світязь), наступного разу знову прийме нас тепло і з радістю.