Сьогодні побачене і почуте...
Відправляв доньку до Києва, як завжди, попутнім легковиком. Зупинилася іномарка (не звернув уваги, яка), хетчбек. Нам потрібно поставити сумку в багажник. Жінка-водій відкриває багажник - там, затиснута з обох боків сумками з овочами з села, у скорченій позі сидить (майже лежить на спині) дівчинка років восьми-дев'яти. Дитина: "Ма...". Мама, нічого не кажучи, хапає нашу сумку і починає утрамбовувати справа від дитини на відносно вільне місце, говорячи мені: "Не переживайте, здесь свекла". Я тільки спромігся видавити: "А ... на ребенка?!...". У відповідь чую: "Не переживайте! Я специально рассадила. Они же дерутся!!! Вторая в салоне." Сідає, і їде на столицю (80км). Потім донька телефонувала, і сказала, що мала всю дорогу в багажнику так і просиділа.