До Печерського районного суду м. Києва
Вул. Хрещатик, 42-а, каб. 24.
Позивач:
Відповідач:
Інспектор адміністративної практики
Лейтенант міліції
Відділ Адмінпрактики ДПС УВАЇ ГУМВС України в м. Києві,
номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти не відомі
Вул. С. Хохлових, 5, м. Київ 04119
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання незаконною та скасування постанови по справі
про притягнення до адміністративної відповідальності
Цей позов підлягає розгляду у суді на підставі ст.288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст..14-1 КпАП України.
14.02.2009р. інспектором адміністративної практики, лейтенантом міліції Радкевич Сергієм Васильовичем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 122.1 КпАП України, щодо мене.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фотофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст..14-1 КпАП. Проте така постанова не відповідає вимогам закону. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Співробітник ДАІ під час вимірювання тримає вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Між тим, ст.14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Кут в надісланій мені фотофіксації передбачає, що фіксація була зроблена безпосередньо перед самим автомобілєм, що є цілком неможливим посеред дороги, при тому ж відсутні будь-які ознаки місцевості, зазначеної в постанові як „Столичнее шосе 90”, повністю відсутне зображення водія.
У тексті постанови зазначено, що _______ „скоїла адміністративне правопорушення” у зазначений у постанові час, у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби-то порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав, посвідчень про особу пред’явлено не було. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо скоїла правопорушення, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст..14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа скоїла правопорушення. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
При винесенні постанови ІДПС не було зазначине місце розгляду адміністративної справи, чим порушуються ст. 33 та 268 КУпроАП. Таке ставлення призводить до винесення постанов відносно громадян, які не скоювали правопорушень і навіть не керували автомобілем. Відсутність даних про роз’яснення ст. 268 КУпроАП вказує на пряме порушення прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а ігнорування вимог ст. 33 КУпроАП виключає об’єктивне рішення по справі при винесенні постанови про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід зазначити, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді
справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно,
повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в
точній відповідності із законом.
23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного
підходу до судового розгляду справ про адміністративні
правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких
притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних
представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП
( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне
правопорушення у присутності особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної
особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло
клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати
всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у
тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим
статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно
навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою
адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення
інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених
останнім доводів.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
Дата відправлення постанови на поштовому штемпелі зазначена 20.02.2009, дата ж розгляду постанови 14.02.2009 (вих. ном. 3465 від 14.02.09).
В Статті 289 Кодексу вказано: „Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.”, що стало цілком неможливим, враховуючи факт, листоноша принесла і зафіксувала отримання мною листа лише 27.02.2009.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди) як матеріальної, так і моральної). Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Матеріальна шкода полягає у такому. Мною були надіслані рекомендовані листи на адресу Печерського районного суду та відділ ДАІ Печерського РУ ГУ МВС, сплачено судовий збір та послуги банку, сроблено ксерокопії та складає 20 (Двадцять) гривен.
Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду. У мене зірвалися життєві плани, я змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене) є для мене стресовою. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 2 000 (Дві тисячі) гривен.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 268, 287, 288, 289 КпАП України, Законом України «Про звернення громадян»
ПРОШУ:
1. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
2. На відшкодування матеріальної шкоди стягнути з відповідача 20 (двадцять) гривен.
3. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 2 000 (дві тисячі) гривен.
„___” березня 2009р.
Додатки:
1. Копія позовної заяви;
2. Копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення на _ аркушах.
3. Документи на підтвердження факту спричинення та розміру матеріальної шкоди на _ аркушах.
Вроде все складно написано, можно еще добавить, что визир не может объективно фотографировать нарушителя, т.к. это просто радар и камера в одном корпусе, которые работают независимо, радар может "смотреть" в одно место, а камера в другое. Ссылка здесь
http://tredex-company.com/article_show.php?id=65видео по теме
http://prikol.bigmir.net/view/136110/И еще, постанова выписана 14.02., вы получили ее 27.02. Почему же только сейчас пишите позов? Могут отказать по сроку давности.
Внимание! Размещение заведомо ложной информации (п.4.2(й) правил форума) будет наказываться в 2х кратном размере.