В Постановлении Кабмина от 17 сентября 1996 года за №1138 приведен перечень медуслуг, за которые можно брать деньги. Надо полагать, именно их сделают платными вскоре в Киеве:
1. Анонимное обследование и лечение венерологических заболеваний (кроме ВИЧ и СПИД).
2. Медосмотры
3. Диагностика, консультация и лабораторные анализы (если без направления от врача)
4. Профилактические вакцинации
5. Массаж, гимнастика
6. Аборты (кроме абортов по медпоказателям)
7. Все судебные экспертизы
8. Протезирование
9. Коррекция зрения
10. Обслуживание иностранцев
11. Стоматологическая помощь
12. Косметологические операции (кроме тех, что делают по медпоказаниям).
http://obozrevatel.com/news/2008/12/25/276576.htm
Р І Ш Е Н Н Я
КОСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Рішення Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням 53 народних
депутатів України щодо офіційного тлумачення
положення частини третьої статті 49 Конституції
України "у державних і комунальних закладах охорони
здоров'я медична допомога надається безоплатно"
(справа про безоплатну медичну допомогу)
м. Київ, 29 травня 2002 року Справа N 1-13/2002
N 10-рп/2002
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Іващенка Володимира Івановича,
Козюбри Миколи Івановича,
Корнієнка Миколи Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мироненка Олександра Миколайовича - суддя-доповідач,
Німченка Василя Івановича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Селівона Миколи Федосовича,
Тихого Володимира Павловича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
Шаповала Володимира Миколайовича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення
положення частини третьої статті 49 Конституції України
( 254к/96-вр ) "у державних і комунальних закладах охорони
здоров'я медична допомога надається безоплатно".
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 41
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-вр )
стало конституційне подання 53 народних депутатів України.
Підставою для розгляду справи згідно з частиною першою
статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-вр ) є практична необхідність у офіційній інтерпретації
зазначеного положення частини третьої статті 49 Конституції
України ( 254к/96-вр ) "у державних і комунальних закладах охорони
здоров'я медична допомога надається безоплатно".
Заслухавши суддю-доповідача Мироненка О.М. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - народні депутати
України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
щодо офіційного тлумачення терміна "безоплатність медичної
допомоги" та положення частини третьої статті 49 Конституції
України ( 254к/96-вр ) "у державних і комунальних закладах охорони
здоров'я медична допомога надається безоплатно", а також поставив
питання: чи повинна медична допомога оплачуватися лише за рахунок
коштів державного бюджету і медичного страхування, заснованого на
внесках роботодавців, виключаючи інші солідарні форми залучення
коштів населення; чи слід розуміти цю конституційну норму "таким
чином, що медична допомога в державних і комунальних закладах
охорони здоров'я може забезпечуватися не тільки за рахунок
державного бюджетного фінансування та внесків роботодавців, але й
за рахунок залучення коштів населення через інші солідарні форми,
такі як лікарняні каси, кредитні спілки тощо".
Практичну необхідність в офіційній інтерпретації зазначених
терміна і положення народні депутати України обгрунтовують тим, що
сьогодні громадяни України фактично не можуть отримати медичну
допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, не
сплативши власні кошти за ліки, харчування та "необхідні витратні
матеріали". Значна частина населення не спроможна відшкодувати
такі витрати, і тому багато громадян змушені відмовлятися від
відвідування закладів охорони здоров'я. Отже, конституційне право
громадян на охорону здоров'я і медичну допомогу, на думку народних
депутатів України, фактично не реалізується, а безоплатність такої
допомоги полягає у відсутності прямого розрахунку пацієнта за
медичну допомогу у момент її надання.
2. На думку Президента України, Конституція України
( 254к/96-вр ) гарантує надання лише частини з комплексу медичних
послуг у вигляді безоплатної медичної допомоги, що тягне за собою
здійснення останньої тільки на гарантованому рівні і у визначеному
законодавством обсязі за рахунок податків, а також зборів від
загальнообов'язкового державного соціального страхування. При
цьому органи державної влади і органи місцевого самоврядування
можуть спрямовувати для надання громадянам безоплатної медичної
допомоги й інші ресурси згідно з законом. Така допомога повинна
надаватися і у "формі безоплатних чи субсидованих медичних або
цільових виплат, які дозволять людині оплатити необхідні їй за
станом здоров'я медичні послуги".