Після багаторічної роботи вітчизняні генетики винайшли плід, який отримав дивну назву "грушаллос". Його не їдять, з ним чинять так, як із кокосом - висмоктують через дірочку. Рідина, що міститься всередині грушаллосу, очевидно, має значні поживні властивості; вона багата на солодку спермозу, мандозу і овулятозу. Грушаллоси ростуть у волохатих кущах, де вздовж подібного до мочала листя туди-сюди снують симбіонти Pediculus Mandavoskae. Вищевказана культура дуже невибаглива і може бути культивована в самому широкому діапазоні температур. Рекомендації: перед споживанням регулярно обполіскувати грушаллоси миючими засобами, призначеними для позбавлення від симбіонтів. (с)
Внимание! Размещение заведомо ложной информации (п.4.2(й) правил форума) будет наказываться в 2х кратном размере.