А вот немного иной случай рассмотрен. Но как доказать ПМЖ или не ПМЖ - тоже не совсем ясно...
Ввезення громадянами транспортних засобів в Україну: проблеми правового регулювання
У листопаді 2001 року набрав чинності новий Закон України «Про порядок введення (пересилання) в Україну, митного оформлення та оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 р. № 2681-III. Така довга назва цього законодавчого акта України зовсім не передбачає детальної регламентації ним тих відносин, що виникають при ввезенні громадянами на територію України транспортних засобів.
Вивчення положень цього Закону викликає певні запитання, пов’язані з можливістю звільнення від оподаткування транспортних засобів у певних, установлених законодавством випадках, висвітлення яких буде предметом цієї статті.
Так, абзацом 2 пункту 12 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що звільняються від оподаткування механічні транспортні засоби за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності при ввезенні їх на митну територію України у випадку переселення громадянина на постійне місцепроживання в Україні на кожного повнолітнього громадянина за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Абз. 2 п. 12 ст. 8 Закону № 2681-III поширюється на такі транспортні засоби:
код 87.01 – трактори;
код 87.02 – автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 чоловік (включаючи водія)
код 87.03 – автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей (крім автомобілів, що класифікуються за товарною позицією 87.02);
код 87.04 – автомобілі вантажні;
код 87.05 – автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів (автомобілі техничної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетономішалки, автомашини для прибирання доріг, автомобілі з розпилюючими пристроями, автомайстерні, автомобілі з рентгенівськими установками);
Таким чином, можливість звільнення від оподаткування згідно з цією правовою нормою згаданих транспортних засобів зумовлено наявністю такої підстави, як переселення громадянина на постійне місцепроживання в Україну, а також дотриманням двох умов дії цієї норми права:
– громадянин, який переселяється на постійне місцепроживання в Україні, повинен мати у власності один транспортний засіб не менше року;
– такий транспортний засіб повинен перебувати на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
У практиці митного оформлення виникають запитання, пов’язані з обчисленням часу перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання громадянина, а отже, і з метою звільнення цього засобу пересування від оподаткування в разі, якщо такий облік автомобіля мав розрив у часі. Подібного роду розрив у часі обліку транспортного засобу міг бути зумовлений різними причинами, в тому числі і зняттям його з обліку громадянином у країні місця попереднього проживання з метою комісійного продажу, який здійснити не пощастило.
Наприклад, транспортний засіб перебував на обліку протягом 5 місяців, після чого його було знято з обліку. Через 16 місяців автомобіль знову було зареєстровано терміном на 11 місяців.
Виникає запитання: чи можна додати ці 5 і 11 місяців для встановлення річного терміну перебування транспортного засобу на обліку в країні місця попереднього проживання громадянина?
Законодавець України у названій правовій нормі зазначеного законодавчого акта не застерігає це питання.
Таким чином, має місце ситуація, що називається у правовій науці «прогалиною» в законодавстві України, що допускає неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків суб’єктів правовідносин.
Для її вирішення рекомендуємо читачам, які переїжджають на постійне місце проживання в Україну і ввозять у зв’язку з цим на її території належні їм транспортні засоби, використовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, які поширюються на всіх платників податків – як тих, котрі мають статус суб’єктів підприємницької діяльності, так і тих, які не мають такого статусу.
Відповідно до пп. 4.4.1 ст. 4 цього Закону в разі коли норма закону допускає неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податків або контролюючих органів (якими є митні органи України), внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення в межах апеляційного узгодження приймається на користь платника податків.
Наведена норма податкового Закону дає громадянину право вимагати від контролюючого органу здійснювати обчислення часу перебування належного йому транспортного засобу на обліку в країні постійного попереднього проживання та звільнення від оподаткування (за наявності всіх інших умов і підстав) автомобіля з використанням усього терміну цього обліку незалежно від розриву в часі перебування на обліку транспортного засобу.
Внимание! Размещение заведомо ложной информации (п.4.2(й) правил форума) будет наказываться в 2х кратном размере.